Значення
-
У давньогрецькій міфології — священний шлюб, символічне одруження двох божеств або божества зі смертною людиною, що уособлювало творення, родючість та відродження природи.
-
У сучасному вжитку (переважно в літературознавстві та культурології) — художній образ або сюжетний мотив, заснований на ідеї містичного чи символічного злиття, єднання двох початків (наприклад, чоловічого й жіночого, небесного й земного), що породжує нову якість або життя.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. симборіо, р. симборіо, д. симборіо, з. симборіо, о. симборіо, м. симборіо, к. симборіо