1. (від власної назви «Силопіх») — у спосіб, характерний для персонажа українського фольклору Силопіха, тобто дуже швидко, поспіхом, метушливо, з великою енергією, але часто безладним, неохайним чи недбалим чином.
2. (переносно) — дуже швидко, квапливо, у великій поспішці, з метушнею; часто з відтінком недбалості або поверхневості.