моторчик

[motort͡ʃɪk] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “мотор”: невеликий мотор, компактний двигун, зазвичай електричний або пневматичний, що перетворює енергію на механічну роботу для приводу різних пристроїв і механізмів.

  2. Розмовна назва електродвигуна невеликої потужності, що використовується в побутовій техніці, іграшках, моделях, комп’ютерних охолоджувачах тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. моторчик, р. моторчика, д. моторчикові, з. моторчик, о. моторчиком, м. моторчикові, к. моторчику

Більше записів