1. (геологія) Процес заміщення органічних залишків або мінералів кремнеземом (SiO₂), що призводить до їхнього перетворення на кременисті утворення, наприклад, у скам’янілостях або осадових породах.
2. (технологія) Процес насичення або обробки матеріалів (наприклад, бетону, цегли) сполуками кремнію з метою надання їм підвищеної міцності, кислотостійкості або інших специфічних властивостей.