Значення
-
(геологія) Наявність силікатів у гірських породах або мінералах; ступінь їхнього вмісту та розподілу.
-
(геологія, ґрунтознавство) Процес або результат обсилікачення — перетворення гірських порід або мінералів під впливом гарячих водних розчинів з утворенням силікатів.
-
(технологія) Властивість матеріалу (наприклад, бетону, цегли) бути обробленим або зміцненим за допомогою силікатизації — хімічного закріплення речовинами на основі силікатів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. силікатизованість, р. силікатизованості, д. силікатизованості, з. силікатизованість, о. силікатизованістю, м. силікатизованості, к. силікатизованосте