1. (геологія) Наявність силікатів у гірських породах або мінералах; ступінь їхнього вмісту та розподілу.
2. (геологія, ґрунтознавство) Процес або результат обсилікачення — перетворення гірських порід або мінералів під впливом гарячих водних розчинів з утворенням силікатів.
3. (технологія) Властивість матеріалу (наприклад, бетону, цегли) бути обробленим або зміцненим за допомогою силікатизації — хімічного закріплення речовинами на основі силікатів.