силікатування

[sɪlikɑtuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Технологічний процес обробки будівельних матеріалів (бетону, цегли, піно- та газобетону) для надання їм підвищеної міцності, вологостійкості та морозостійкості шляхом просочення водними розчинами силікатів (рідкого скла).

  2. Процес утворення силікатів (солей кремнієвих кислот) в результаті хімічної реакції, наприклад, при взаємодії оксидів з кремнеземом у виробництві кераміки або в геологічних умовах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. силікатування, р. силікатування, д. силікатуванню, з. силікатування, о. силікатуванням, м. силікатуванні, к. силікатування

Більше записів