сильф

1. У західноєвропейській міфології та художній літературі — дух повітря, повітряна істота, що входить до низки чотирьох стихійних духів (разом з ундинами, гномами та саламандрами).

2. У поетичній мові — втілення легкості, витонченості, стрункості; часто про жінку або дівчину.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |