силепсис

[sɪlɛpsɪs] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Стилістична фігура, при якій слово вживається одночасно в прямому й переносному значенні, створюючи формальну граматичну невідповідність, але семантичну цілісність (наприклад: “Він випив чарку й новини від друга”).

  2. У логіці та риториці — змішування різних значень одного слова в одному міркуванні, що призводить до логічної помилки або комічного ефекту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. силепсис, р. силепсису, д. силепсисові, з. силепсис, о. силепсисом, м. силепсисі, к. силепсисе

Більше записів