силепс

[sɪlɛps] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У лінгвістиці та риториці — стилістична фігура, при якій слово вживається одночасно в прямому та переносному значенні або поєднується з двома іншими словами, будучи семантично сумісним лише з одним з них, що створює ефект граматичної чи логічної невідповідності для надання висловлюванню виразності, гумору або іронії (наприклад: “Він носив костюм і сумний вигляд”).

  2. У поетиці та літературознавстві — різновид зевгми, рідкісна стилістична фігура, що полягає в семантичному “зчепленні” різнорідних понять одним спільним для них словом, часто дієсловом або прикметником.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. силепс, р. силепса, д. силепсові, з. силепс, о. силепсом, м. силепсі, к. силепсе

Більше записів