1. У лінгвістиці та риториці — стилістична фігура, при якій слово вживається одночасно в прямому та переносному значенні або поєднується з двома іншими словами, будучи семантично сумісним лише з одним з них, що створює ефект граматичної чи логічної невідповідності для надання висловлюванню виразності, гумору або іронії (наприклад: “Він носив костюм і сумний вигляд”).
2. У поетиці та літературознавстві — різновид зевгми, рідкісна стилістична фігура, що полягає в семантичному “зчепленні” різнорідних понять одним спільним для них словом, часто дієсловом або прикметником.