сикомора

1. Власна назва міфологічної істоти в слов’янському фольклорі, зокрема в українських повір’ях, — нечистої сили, духу у вигляді висохлої, потворної жінки з довгими розпущеними волоссям, що живе в лісі, на болоті або в порожнистому дереві, часто шкодить людям, зваблює подорожніх.

2. Рідкісна назва дерева з родини тутових, що росте в Північній Африці та на Близькому Сході; сикомор, сикамор (Ficus sycomorus).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |