сикатив

[sɪkɑtɪʋ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Хімічна речовина, що прискорює висихання олій, олійних фарб, лаків тощо, додається до них для скорочення часу тверднення; висушувач.

  2. (у реставрації, консервації творів мистецтва) Спеціальний абсорбуючий матеріал (наприклад, папір, порошок), який накладають на пошкоджену ділянку картини для видалення надлишків вологи або розчинника.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сикатив, р. сикативу, д. сикативові, з. сикатив, о. сикативом, м. сикативі, к. сикативе

Більше записів