сигма-фаза

[sɪɦmɑ-fɑzɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У металургії та матеріалознавстві — одна з інтерметалідних фаз (кристалічних структур), що утворюється в деяких багатокомпонентних сплавах на основі заліза, хрому, молібдену та інших елементів; характеризується високою твердістю та крихкістю, часто є небажаною складовою, оскільки погіршує механічні властивості матеріалів.

  2. У фізиці твердого тіла — специфічна фаза (стан) речовини з певною кристалічною структурою, яка може виникати в складних системах, наприклад, у високолегованих сталях або сплавах, зазвичай при високотемпературному відпалі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сигма-фаза, р. сигми-фази, д. сигмі-фазі, з. сигму-фазу, о. сигмою-фазою, м. сигмі-фазі, к. сигмо-фазо

Більше записів