причіп

[prɪt͡ʃip] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Транспортний засіб, призначений для пересування у складі з механічним транспортним засобом (автомобілем, трактором тощо) і не обладнаний власним двигуном.

  2. Спеціально обладнана конструкція на колесах для перевезення вантажів, яка зчіплюється з тягачем, самохідною машиною або трактором.

  3. У розмовній мові — будь-який об’єкт або явище, що додається, приєднується до чогось основного, часто з відтінком випадковості або другорядності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. причіп, р. причепа, д. причепові, з. причіп, о. причепом, м. причепі, к. причепе

Більше записів