Значення
-
Розмовна назва сидячого способу життя, що характеризується низькою руховою активністю та тривалим перебуванням у сидячому положенні, наприклад, на роботі чи під час відпочинку.
-
Розмовна назва тривалого сидіння на одному місці з певною метою, часто — протестної акції (сидячий страйк, пікет).
-
Застаріла назва в’язниці або місця ув’язнення (вживалося в українській літературі XIX — початку XX століття).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сидячок, р. сидячка, д. сидячкові, з. сидячка, о. сидячком, м. сидячкові, к. сидячку