сидячка

1. Розмовна назва сидячого способу життя, що характеризується низькою руховою активністю та тривалим перебуванням у сидячому положенні, наприклад, на роботі чи під час відпочинку.

2. Розмовна назва тривалого сидіння на одному місці з певною метою, часто — протестної акції (сидячий страйк, пікет).

3. Застаріла назва в’язниці або місця ув’язнення (вживалося в українській літературі XIX — початку XX століття).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |