1. (у фонетиці) Який утворюється з характерним шиплячим звуком, що виникає внаслідок проходження повітря через вузьку щілину між язиком і твердим піднебінням; шиплячий. Наприклад: сибілянтні приголосні [с], [з], [ш], [ж].
2. (переносно) Який має різкий, шиплячий звук, схожий на шипіння. Наприклад: сибілянтний шелест піску під колесами.