сибілянтний
[sɪbiljɑntnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(у фонетиці) Який утворюється з характерним шиплячим звуком, що виникає внаслідок проходження повітря через вузьку щілину між язиком і твердим піднебінням; шиплячий. Наприклад: сибілянтні приголосні [с], [з], [ш], [ж].
-
(переносно) Який має різкий, шиплячий звук, схожий на шипіння. Наприклад: сибілянтний шелест піску під колесами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сибілянтний, р. сибілянтного, д. сибілянтному, з. сибілянтного, о. сибілянтним, м. сибілянтнім