сякання

Значення

1. Діалектна (переважно західнополіська) фонетична особливість вимоги звука [с’] замість літературного [ц’] у позиції перед голосними переднього ряду ([і], [е]), що сприймається як помилка з точки зори літературної норми; явище, протилежне до “цокання”.

2. У лінгвістиці: одна з ознак говірки або ідіолекту, що полягає у заміні африкати [ц] (твердої та м’якої) на свистячий звук [с’] у певних позиціях, наприклад, вимова “сяй” замість “цяй” (чай), “селина” замість “целина”.

Правопис та відмінювання