свитянка

[sʋɪtjɑnkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Міфічне озеро в українській народній творчості, зокрема в балладі Тараса Шевченка “Утоплена”, вода з якого має чарівну силу перетворювати дівчину на квітку.

  2. Поетична назва квітки (зокрема, білої лілії або водяної лілії — латаття), пов’язана з образом дівчини, що перетворилася на квітку, з народних переказів та літературних творів.

  3. Назва популярної української народної пісні (колискової) “Ой ходить сон коло вікон”, в якій згадується ця квітка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. свитянка, р. свитянки, д. свитянці, з. свитянку, о. свитянкою, м. свитянці, к. свитянко

Більше записів