Значення
-
Геологічний підрозділ, частина товщі пластів гірських порід, що утворює стратиграфічну одиницю нижчого рангу за відділ і складається з одного або кількох пластів, об’єднаних спільними літологічними ознаками або характером скам’янілостей.
-
Історичне: особисте оточення, супровід монарха, високопоставленої особи або військового начальника; також коло найближчих соратників, прибічників.
-
Застаріле: парадний одяг, убрання (переважно в значенні комплекту речей).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. свита, р. свити, д. свиті, з. свиту, о. свитою, м. свиті, к. свито
Походження слова (Етимологія)
Свита — це традиційний верхній одяг, який носили в Україні та інших слов’янських країнах. Слово походить від праслов’янського *svita, що, ймовірно, пов’язане з дієсловом *viti («вити, звивати»), оскільки такий одяг часто виготовляли з вовняної тканини, яку звалювали або звивали. Існує також версія, що слово споріднене з латиським svietas (вовняні обмотки для ніг) або з болгарським свила (шовк). У давньоруській мові слово вживалося як «съвита» або «свита», а в польській мові запозичене зі східнослов’янських мов. Свита була поширена серед селян і козаків, її носили як чоловіки, так і жінки.