свирілка

[sʋɪrilkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Народний духовий музичний інструмент, різновид сопілки, зазвичай виготовлений з дерева (верби, бузини, ліщини тощо) або тростини, що має від 4 до 8 ігрових отворів і видає високий, світлий, дещо свистячий звук.

  2. Рідкісна назва для деяких видів птахів родини в’юркових, зокрема вівчарика (Phylloscopus collybita), через характерний спів, що нагадує звучання інструменту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. свирілка, р. свирілки, д. свирілці, з. свирілку, о. свирілкою, м. свирілці, к. свирілко

Більше записів