свирілка

1. Народний духовий музичний інструмент, різновид сопілки, зазвичай виготовлений з дерева (верби, бузини, ліщини тощо) або тростини, що має від 4 до 8 ігрових отворів і видає високий, світлий, дещо свистячий звук.

2. Рідкісна назва для деяких видів птахів родини в’юркових, зокрема вівчарика (Phylloscopus collybita), через характерний спів, що нагадує звучання інструменту.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |