свиріль

[sʋɪrilʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Старовинний український духовий музичний інструмент типу флейти, зазвичай дерев’яний, з отворами для регулювання висоти звуку.

  2. Рідкісне народне найменування для деяких видів рослин з порожнистим стеблом (наприклад, бузини, черемши), яке використовували для виготовлення таких інструментів або як дитячу іграшку-свисток.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. свиріль, р. свирілі, д. свирілі, з. свиріль, о. свиріллю, м. свирілі, к. свиріле

Більше записів