святиня

1. Місце, предмет або явище, що вважається священним, наділене особливим релігійним значенням і шанобливим ставленням у певній культурі чи релігії (наприклад, храм, ікона, мощі, священна гора).

2. Те, що є особливо дорогим, найдорожчим, нерушимим і шанованим для людини чи суспільства (наприклад, рідна мова, воля, пам’ять предків).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |