святотатствування

[sʋjɑtotɑtstʋuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Дійменникове іменник від дієслова “святотатствувати“; дія за значенням “вчиняти святотатство“, тобто навмисне порушення, осквернення або зневажливе ставлення до того, що вважається священним, неприкосновенним або особливо шанованим (релігійних святинь, обрядів, вірувань, моральних цінностей).

  2. (У переносному значенні) Грубе, цинічне порушення, профанація загальновизнаних культурних, національних чи моральних ідеалів, пам’яті про щось або когось високошанованого.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. святотатствування, р. святотатствування, д. святотатствуванню, з. святотатствування, о. святотатствуванням, м. святотатствуванні, к. святотатствування

Більше записів