Древослів

Словник Української Мови

святощ

[sʋjɑtoʃt͡ʃ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (зазвичай у множині: святощі) Священний, обрядовий предмет або дія, що має релігійне значення; те, що вважається священним, наділеним особливою благодаттю.

  2. (переносно, часто іронічно) Те, що людина надмірно шанує, вважає недоторканним, надзвичайно цінним.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. святощі, р. святощ, д. святощам, з. святощі, о. святощами, м. святощах, к. святощі

Більше записів