святополківна

[sʋjɑtopolkiʋnɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Донька Святополка, князя київського (Святополка Ізяславича, що княжив у 1093–1113 роках).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. святополківна, р. святополківни, д. святополківні, з. святополківну, о. святополківною, м. святополківні, к. святополківно

Більше записів