святонько

[sʋjɑtonʲko] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Святонько — власна назва, що походить від слова “свято” та використовується як народна, зменшувально-пестлива назва для церковного свята, зокрема, Великодня (Пасхи).

  2. Святонько — у народній традиції та фольклорі часто вживається як персоніфікована, образна назва самого дня Великодня, що символізує радість, святковість і очікування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. святонько, р. святонька, д. святоньку, з. святонько, о. святоньком, м. святоньку, к. святонько

Більше записів