святковість

1. Абстрактний іменник, що означає стан або якість святкового; урочистий, радісний настрій, атмосфера свята.

2. Властивість чогось бути святковим; урочистість, парадність (наприклад, у зовнішньому вигляді, оформленні).

3. Рідкісне вживання: свято, святкування як конкретна подія або дія.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |