Значення
-
Абстрактний іменник, що означає стан, якість або атмосферу свята; урочистий, радісний настрій, пов’язаний з відзначенням важливої події, релігійного чи державного свята.
-
Властивість бути святом; ознака, яка робить подію, день або дійство урочистими, відмінними від буденних.
-
(У множині, зазвичай “святочності”) Конкретні урочисті заходи, святкування, обряди, що супроводжують свято.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. святочність, р. святочності, д. святочності, з. святочність, о. святочністю, м. святочності, к. святочносте