свячення

[sʋjɑt͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Обряд освячення їжі (переважно паски, яєць, м’яса, сиру тощо), який здійснює священик у Великодню суботу або в самий день Великодня.

  2. Їжа, освячена за християнським звичаєм у великодні дні; паска, яйця, шинка, ковбаса та інші продукти, приготовані для цього обряду.

  3. Заст. Урочиста церковна служба, богослужіння; свята літургія.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. свячення, р. свячення, д. свяченню, з. свячення, о. свяченням, м. свяченні, к. свячення

Більше записів