своєземець

1. Уроженець певної країни чи місцевості; тубілець, автохтон.

2. Заст. Той, хто належить до однієї з власне українських (руських) земель, у протилежність іноземцю чи мешканцю інших земель колишньої Речі Посполитої (наприклад, литвину).

3. Заст. Вільний землевласник, дрібний шляхтич, який служив у війську за власний кошт (у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |