гострющий

[ɦostrjuʃt͡ʃɪj] Прикметник

Буква:Г

Значення

  1. (розм.) Надзвичайно гострий, що має винятково добре відточене лезо або вістря.

  2. (перен., розм.) Про гостру, різку, колючу розумову здатність, кмітливість або проникливість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гострющий, р. гострющого, д. гострющому, з. гострющого, о. гострющим, м. гострющім

Більше записів