платниця

1. Жінка, яка сплачує податки, збори або інші обов’язкові платежі до державної або місцевої скарбниці.

2. У переносному значенні — жінка, яка несе відповідальність за щось, сплачує (часто моральну) ціну за вчинки або обставини.

3. Застаріле: жінка, яка вносить плату за щось (наприклад, за навчання, оренду).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |