Значення
-
Властивість або якість людини, яка діє, мислить або приймає рішення, керуючись виключно власним розумом, переконаннями або вподобаннями, часто ігноруючи думку інших, загальноприйняті норми або авторитети; самостійність думки, що може переходити в упертість або самовпевненість.
-
Вчинок або висловлювання, що виявляє таку якість; прояв власної, часто непоступливої, думки або поведінки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. своєумство, р. своєумства, д. своєумству, з. своєумство, о. своєумством, м. своєумстві, к. своєумство