своєумство

1. Властивість або якість людини, яка діє, мислить або приймає рішення, керуючись виключно власним розумом, переконаннями або вподобаннями, часто ігноруючи думку інших, загальноприйняті норми або авторитети; самостійність думки, що може переходити в упертість або самовпевненість.

2. Вчинок або висловлювання, що виявляє таку якість; прояв власної, часто непоступливої, думки або поведінки.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |