самовпевненість

1. Властивість людини, яка характеризується надмірною вірою у власні сили, можливості або знання, часто без достатніх на те підстав; зарозумілість, егоїзм.

2. Впевненість у собі, почуття власної сили та правоти, що виявляється у поведінці, діях або висловлюваннях.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |