своєумець

[sʋojɛumɛt͡sʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Людина, яка має власну, незалежну думку, схильна діяти та мислити оригінально, не дотримуючись загальноприйнятих шаблонів; індивідуаліст.

  2. (У певному контексті) Людина, яка надто наполегливо дотримується своїх поглядів, нехтуючи думкою інших; уперта, егоїстична особа.

  3. (Застаріле) Той, хто виявляє свавілля, своєрідність у вчинках; свавільник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. своєумець, р. своєумця, д. своєумцеві, з. своєумця, о. своєумцем, м. своєумцеві, к. своєумцю

Більше записів