своєкорисність

[sʋojɛkorɪsnistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість або якість того, що є корисним, вигідним для себе самого; прагнення до власної вигоди, користі.

  2. (У філософії та етиці) Принцип або позиція, згідно з якою морально виправданими є дії, спрямовані на власну користь, задоволення власних інтересів; егоїзм як етична концепція.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. своєкорисність, р. своєкорисності, д. своєкорисності, з. своєкорисність, о. своєкорисністю, м. своєкорисності, к. своєкорисносте

Більше записів