світище

1. (заст.) Великий, яскравий вогонь; полум’я, що сильно світить; також джерело сильного світла.

2. (перен., висок.) Той, хто чи те, що є джерелом духовного світла, просвітництва, істини; великий учитель, просвітитель, геній.

3. (перен., поет.) Те, що викликає захоплення, здається видатним, блискучим явищем (наприклад, про місто, країну тощо).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |