1. (у філософії, особливо в контексті вчень Г. Сковороди) прагнути до внутрішнього духовного вдосконалення, слідувати до істини та Бога через пізнання самого себе, своєї “сердечної” сутності; здійснювати моральне самовиховання.
2. (переносно, рідко) мріяти, літати в хмарах, відриватися від реальності у своїх думках та прагненнях.