1. У давньослов’янській міфології — верховний бог, бог війни, родючості та врожаю, якого шанували західні слов’яни, зокрема на острові Рюген; зображався з чотирма головами або обличчями.
2. Назва одного з найбільших ідолів (статуй) бога Світовита, що знаходився в його святилищі в Арконі.
3. Заст. (первісне значення) той, хто світить, осяює світ; просвітитель.