1. (у філософії, особливо в контексті творчості Тараса Шевченка) Раптове, яскраве осяяння, духовне прозріння, що охоплює людину й відкриває їй глибинну сутність світу, істину або власне призначення; момент найвищого піднесення духу та усвідомлення.
2. (у поетичній мові) Надзвичайно яскравий спалах світла, що в уявленні освітлює весь світ; символ раптового розкриття чогось глобального, всеосяжного.