Древослів

Словник Української Мови

світлотривкість

[sʋitlotrɪʋkistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість матеріалів (наприклад, фарб, барвників, паперу, текстилю) не змінювати свій колір або тон під тривалою дією сонячного чи штучного світла; стійкість до вицвітання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. світлотривкість, р. світлотривкості, д. світлотривкості, з. світлотривкість, о. світлотривкістю, м. світлотривкості, к. світлотривкосте

Більше записів