Древослів

Словник Української Мови

світлопрозорий

[sʋitloprozorɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

Такий, що пропускає світло, але не дає змоги чітко розрізняти предмети за ним; напівпрозорий.
Уживається як складова частина складних термінів (наприклад, у техніці, матеріалознавстві) для позначення матеріалів або середовищ з подібною властивістю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. світлопрозорий, р. світлопрозорого, д. світлопрозорому, з. світлопрозорого, о. світлопрозорим, м. світлопрозорім

Більше записів