1. Який виготовлений з горіха або містить у собі горіхи як складник.
2. Який стосується горіха як рослини, належить до нього або походить від нього.
3. Який має колір ядра світлого горіха; світло-коричневий.
Словник Української Мови
Буква
1. Який виготовлений з горіха або містить у собі горіхи як складник.
2. Який стосується горіха як рослини, належить до нього або походить від нього.
3. Який має колір ядра світлого горіха; світло-коричневий.
Приклад 1:
Пісня губилася в хаосі і зринала знову, переплітаючись з дитячим ячінням, з чиїмсь плачем та з чиїмсь буботінням… — Ой, та й піду я у вишневий садочок, Ой, та й зірву я горіховий листочок… — …І вирвали з коренем… — бубонить чийсь приглушений голос збоку, зливає нишком комусь свої таємні жалі, що їх можна звіряти лише в темряві. — Отак викинули всіх на сніг — з манюнькими дітками… Боже мій!..
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”