світець

[sʋitɛt͡sʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (заст.) Освітлювальний прилад, світильник; джерело світла, зокрема лампада, свічка або факел.

  2. (перен., висок.) Той, хто просвіщає, вказує шлях, є духовним провідником; просвітитель, наставник.

  3. (бот.) Народна назва деяких рослин з яскравими квітками, що нагадують вогні (наприклад, півонії, лілії).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. світець, р. світця, д. світцеві, з. світця, о. світцем, м. світцеві, к. світче

Більше записів