світань

[sʋitɑnʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (у давньоруській міфології) божество світанку, ранкової зорі, що асоціюється з початком дня та світлом; персоніфікація ранкового сяйва.

  2. (поетичне, застаріле) час світанку, ранкова зоря; розвиднення, початок дня.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. світання, р. світань, д. світанням, з. світання, о. світаннями, м. світаннях, к. світання

Більше записів