Значення
-
Той, хто несе світло, просвітник, духовний провідник; символічне позначення видатної особистості, що вказує шлях іншим (зазвичай у високому стилі).
-
Застаріла назва для світильника, лампи, пристрою або предмета, що дає світло.
-
У техніці (переважно залізничній) — сигнальний пристрій, ліхтар, що вказує шлях або подає сигнал.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. світач, р. світача, д. світачеві, з. світач, о. світачем, м. світачеві, к. світачу