1. Особа, яка була присутня під час якоїсь події, спостерігала її і може про неї розповісти або засвідчити.
2. Особа, яка закликається до суду або до слідчого для дачі показань про обставини, що відомі їй і мають значення для розгляду справи.
3. У релігійному контексті, зокрема у християнстві — послідовник, прихильник певного вчення, який своїм життям і діяльністю засвідчує (свідчить) про свою віру; також у назвах окремих конфесій (наприклад, Свідки Єгови).
4. Переносно: предмет, явище або ознака, що підтверджує, свідчить про існування чогось іншого, є доказом певної епохи, події.