свічення

[sʋit͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (заст.) Дія за значенням дієслова «світити»; освітлення, випромінювання світла.

  2. (фіз.) Випромінювання світла, що виникає внаслідок нагрівання тіла (теплове свічення) або в результаті різних фізичних, хімічних чи біологічних процесів (наприклад, люмінесценція, біолюмінесценція).

  3. (перен., поет.) М’яке, ніжне сяйво, блиск, що нагадує світло; виразність, яскравість (наприклад, свічення очей).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. свічення, р. свічення, д. свіченню, з. свічення, о. свіченням, м. свіченні, к. свічення

Більше записів