Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* СВЕРБИВ У С, СВЕРБИ У С , а, ч., бот ., розм. Те саме , що свербиг у з . Влітку постачали [ лісові робітники ] базар грибами , ожиною , свербивусом (Томч., Жме-няки, 1964, 194); Розкішними червоними гніздами одцвітає заяча капуста , жаринами горить у безлистих кущах рясний свербиус ( Стельмах , Вел. рідня , 1951, 655).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. свербивус, р. свербивуса, д. свербивусові, з. свербивуса, о. свербивусом, м. свербивусі, к. свербивус