свербота

[sʋɛrbotɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (геол.) Невелика гора з округлою вершиною, що утворилася внаслідок виверження вулкана; типовий елемент рельєфу в районі Євпаторії (Крим).

  2. (заст., діал.) Робота, виконана дуже швидко, спішно, часто неакуратно; швидка, але неякісна праця.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сверботи, р. свербота, д. сверботові, з. свербот, о. сверботом, м. сверботі, к. сверботе

Більше записів