1. Той, хто сваволить, поводиться свавільно; свавільник, свавілець.
2. Заст. Той, хто порушує закони, громадський порядок; кримінальник, злочинець.
свавольник
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови