Значення
-
Той, хто сваволить, поводиться свавільно; свавільник, свавілець.
-
Заст. Той, хто порушує закони, громадський порядок; кримінальник, злочинець.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. свавольник, р. свавольника, д. свавольникові, з. свавольника, о. свавольником, м. свавольникові, к. свавольнику